Український національний одяг

Львів – місто, в якому вишиванка була і до сих пір є неабияк популярною. Львів'яни одягали вишиту сорочку як на свято, так і в будній день. Вишиванку цінували та передавали з покоління в покоління. А ті, хто мали в своєму гардеробі декілька таких одежин – вважалися щасливцями.

Одне з найдавніших ремесел в Україні оповите християнськими та містичними знаками! В якому сучасних ювелірів справедливо величали “майстрами бриліантних справ”.

Чи можливо поєднати прагматизм етнографічного підходу до одягу та витончену естетику французького «нового образу», який запропонував жінкам Крістіанн Діор наприкінці 1940-х років? Відповіддю на це питання є оригінальний творчий досвід художників українських будинків моделей у 1950-ті роки.

Протягом століть селянська мода в одязі на моду міста майже не впливала. Натомість багато фасонів і кроїв запозичувало з міста село. У свою чергу українське місто переймало впливи зарубіжної моди, – розповідає етнограф Руслан Павлюк, який створив майстерню “Шляхетний одяг”. Майстерня уже десять років шиє достовірні репліки старовинного одягу української знаті.

Українські зірки взяли участь у зйомці для благодійного календаря "Щирі. Спадщина", зібрані кошти від якого направлять українським музеям.

“Термін «вишиванка» виносить традиції на рівень сучасності. За статистикою Google Analytics, запитів “вишита сорочка” майже в 20 разів менше, ніж запитів “вишиванка”. До мене як блогера, який вже 5 років веде фешн-блог, люди заходять саме за запитом “вишиванка”, і я зумисно в публікаціях прописую “вишиванка” для того, щоб люди зайшли, знайшли відповідну інформацію і далі її поширили”.

Співачки Тіна Кароль та Анна Завальська, дизайнерки Олена Рева та Наталя Каменська, телеведучі Маша Єфросиніна, Соломія Вітвіцька, Регіна Тодоренко, Марічка Падалко та Ольга Фреймут, призерка Олімпіади-2016 у Ріо-де-Жанейро гімнастка Ганна Різатдінова, музикант Дмитро Шуров із родиною та подружжя Нати Жижченко (ONUKA) та Євгенія Філатова (The Maneken) стали героями другої частини проекту "Щирі".

Звертаємось до Вас шановні пані та панове, котрі вишуковують старовинні сорочки з метою дати їм друге, а то й третє життя. Речі, створенні руками наших дідів-прадідів, заслуговують на шанування, милування та повагу. Вони є музейними експонатами і повинні зберігатися в своєму первинному вигляді…

Характерною рисою традиційного українського одягу є надзвичайна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Водночас народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров'я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні і декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця XIX ст. зберігали давні локальні особливості, а також способи носіння і об'єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс вбрання.

Вишита сорочка – один із символів нашої країни. Наділена великою силою, вона здатна творити дива. Кажуть, вишиванки навіть мають свої енергетичні поля…